У Львові побачив світ перший том із серії «Українська світлина: професіонали і аматори». На 216 сторінках крейдованого паперу формату А4 вміщено більше як три сотні чорно-білих і кольорових фотографій 23-ох авторів з України і США, виконаних різними техніками в різних жанрах.
Упорядник та видавець – ПП Богдан Вовк, високоякісний повноколірний друк – друкарні «Укрпол» (м. Стрий), ламіновані палітурки – видавництва «Коло» (м. Дрогобич), гуртовим покупцям – суттєві знижки. Наклад видання обмежений.
Любі читачі! В кожної людини бувають моменти, коли їй хочеться вчинити якусь благодійність, зробити чиєсь життя бодай трішечки приємнішим – знаємо це і з книжок, і з власного досвіду. Отож, якби Вам зараз (або завтра, або у день зарплати) запраглося чогось подібного, – Ви можете легко переказати з власного мобільника або з автомата на вулиці кільканадцять гривень на потреби журналістів улюбленого часопису «ЗВУ плюс».
Кошти можна переказувати на цей номер:
(098)0849884
Благодійність не знає ні кордонів, ні перерви, ні вихідних, а журналісти віддячать Вам ще ліпшим інформаційним продуктом.
Будьмо разом!
Мовою соціології та статистики Окреслити портрет українця мовою цифр спробував тижневик «Коментарі:». Видання опублікувало добірку досліджень «Хто такі українці з точки зору соціології та статистики».Читати повністю… »
Вважаю за необхідне вже на початку попередити читачів: пропонований матеріал – суто технічного забарвлення. То ж прошу, як кажуть, набратися терпіння – перед тим, як його осилити. І ваші зусилля будуть винагороджені.Читати повністю… »
Ще 26 червня ц. р. була заблокована Інтернет-сторінка журналу«Універсум» – http://www. universum. org. ua/ Це посилання добре відоме читачам, адже за ним впродовж десяти років розміщувалися матеріали видання. Сьогодні ж шеф-редактор «Універсуму» Олег Романчук повідомив: «Творяться в Інтернеті воістину незбагненні речі… Від учора – 31 серпня 2010 року – за цією адресою оселився якийсь російськомовний «Универсум». Справді, набираючи відому назву, відкриваєш зовсім незнайомий сайт, на якому… перевозки грузов из Китая, Китай – лучшие цены, бизнес в Китае (?). Читати повністю… »
Група людей на чолі з найвищим керівництвом Львова вирішила «прихопити» три комунальних кінотеатри у місті. І мають намір зробити це ще за цієї каденції. Про це під час прес-конференції 3 серпня повідомила член комісії культури, депутат Львівської міської ради Наталія Усач. Читати повністю… »
Під час сесії Львівської міської ради до сесійної зали увійшов Герой України Юрій Шухевич та попросив надати йому слово. Він з обуренням звернувся до депутатів, яких назвав мародерами та блюзнірами, що руйнують місто та знищують зелені насадження у Львові.Читати повністю… »
Нещодавно широкого розповсюдження здобула інформація про те, що за методикою «Біг Маку» гривня є другою за недооцінкою валютою в світі. Після неї лише Аргентина.Читати повністю… »
Михайло Ватуляк рятує українську книгу До нас в семиповерховий будинок, де розташовані чотири інститути Національної Академії Наук України і тьма усяких фірм і фірмочок, дуже часто приходять хлопці й дівчата з важкими сумками і настирливо пропонують різноманітні книги. Тут і кулінарія, і казки, і популярна медицина, і довідники для школярів… одне слово, книжковий ширпотреб на усі смаки. Дуже рідко хтось із нас, науковців, купить у них якусь книжку, переважно відбиваємося від тих настирливців, як від набридливих мух. А запропонували б таке років 20‑25 тому! І вже як сон пригадуються ті часи, коли біля книгарень вилаштовувалися довжезні черги. І першими в тих чергах завжди були «книголюби»-спекулянти. Вони заздалегідь знали, коли завезуть товар, і займали чергу за кілька годин до того. А продавці, перед тим як виставити в продаж нові книги, були зобов’язані записати їх в доступний кожному журнал нових надходжень і вказати кількість примірників. Усе варте уваги виміталося з книгарні блискавично, залишалося лиш трошки під прилавком – для своїх.Читати повністю… »
Львів є поки що єдиним містом в Україні, де є Почесне Консульство Королівства Бельгія. Його відкрили 20 лютого 2009 року на кілька західних областей України. З нагоди Національного свята Королівства Бельгія, яке бельгійці святкують 21 липня (21 липня 1831 року перший бельгійський король Леопольд І присягнув Парламенту на вірність конституції Бельгії) Почесне Консульство Королівства Бельгія у Львові організувало «Вечір королівської музики». Перед концертом у холі Львівської обласній філармонії відбувся брифінг, в якому взяв участь Надзвичайний та Повноважний посол Королівства Бельгії в Україні Марк Вінк та консул Почесного Консульства Ярослав Гарцула, а також перший секретар Почесного Консульства й водночас перекладач з англійської Олена Микуляк (на фото). Йшлося про українсько-бельгійські відносини, партнерство у бізнесі, зокрема, співробітництво в організації «Євро-2012».Читати повністю… »
Вельмишановний Пане Президенте! Львівська громадськість стривожена останніми вістками з Канівської Чернечої гори – Меморіального музею Т. Г. Шевченка. Нас обурило брутальне втручання у реставрацію музею ТАМ «Л. Скорик» з метою знівелювати задум і працю знаменитого українця Василя Кричевського. Хоч і не міг митець повністю здійснити свій геніальний проект у криваві 30‑ті роки, але все створене і продовжене опісля нього його помічником проф. Петром Костирком, стало національним надбанням і належно вшановувало пам’ять Т. Шевченка. Нам прикро довідуватись, що руками відомих українських інтелігентів (В. Вовкун, М. Яковина, Л. Скорик) зараз ведеться нищівна робота всупереч розпочатій реставрації, завданням якої було повернути музею його національне обличчя згідно із задумами Василя Кричевського. Ультрамодерна концепція, розроблена ТАМ «Скорик», чужа пам’яті Шевченка, чужа нашим національним традиціям, до того ж затирає усі сліди Василя Кричевського на Чернечій горі. З тим важко нам, українцям, погодитися. Крім усього, чорна справа робиться без гласного оприлюднення, без розгляду й альтернативних пропозицій. Нам не звикати до руйнувань, але надіємося на авторитетне слово Керівника Держави.Читати повністю… »
Хіба ж то справедливо, що в країні, де тьма людей не може навіть забезпечити собі і своїм дітям повноцінного харчування, а в разі потреби – необхідної медичної допомоги й ліків, де молоді талановиті науковці через мізерні зарплати не мають майбутнього й змушені шукати щастя в Євросоюзі або ж Америці, в країні, де кілька мільйонів людей, гнаних злиднями, покинули свої родини і виїхали на нелегальні заробітки в Італію, Іспанію, Грецію…, що в такій країні є люди з мільярдними статками? Ті багатства і та страшна соціяльна несправедливість перевершують людську уяву. Добре, що спроможності людини, індивіда дуже обмежені біологічною оболонкою, добре, що за гроші не купиш ні таланту, ні мудрости, ні щирої дружби, ні любови, а головне, ні за які гроші не відкупишся від смерти. Рано чи пізно, а прийде вона, невблаганна, і до злидаря й до багатія, і постане душа кожного перед Господом (Єговою, Саваотом, Аллахом, Дажбогом…), і муситиме скласти звіт про свої земні діяння. Гадаю, такі думки навідують голови олігархів в Україні, хоча, звичайно, не всіх, і ті, до кого ці мудрі думки приходять, інколи, напевно, сповнюються співчуттям до ближніх і намагаються врятувати свою душу в благочинності. Серед них – найбагатша людина в Україні Рінат Ахметов.Читати повністю… »